З Любліном пов’язано багато цікавих осіб. Є серед них історичні постаті, письменники, поети, митці, актори, а також багато інших осіб, діяльність яких спричинилась до популяризації Любліна у широкому розумінні цього слова. Запрошуємо доповнити підготований нами список осіб. Будуймо разом спільноту люблінців!
Юлія Хартвіг - нар. 14 серпня 1921 р. у м. Люблін, поетеса, яка має в доробку 25 томів віршів. Авторка замальовок, фейлетонів, поем у прозі, монографій письменників і поетів, з яких найважливішою вважається монографія присвячена Аполлінеру. У листопаді 2009 року вона була відзначена нагородою польського ПЕН-клубу ім. Я. Парандовського. Почесна громадянка Любліна з 2009 р.
Кшиштоф Пйотр Цуговскі - нар. 30 травня 1950 р. у м. Люблін, рок-музикант, засновник і вокаліст гурту «Будка суфлера», колишній сенатор. З «Будкою суфлера» записав 25 дисків. Виступав у Польщі і на всіх континентах.
«Брати» - рок-гурт, створений в 1997 році в м. Люблін Войцехом Цуговскі і Пйотром Цуговскі, синами Кшиштофа Цуговскі.
Люблінська федерація бардів - естрадна формація, яка пропонує власне розуміння розваг. Спосіб організації її роботи нагадує арт-підвали, де є багато авторів, композиторів і виконавців. Колектив створили і творять лауреати найважливіших фестивалів художньої творчості: Йоля Сіп, Ян Кондрак, Марек Анджеєвскі, Пйотр Селім, Томаш Деутрик і Кшиштоф Новак. У минулому учасниками колективу були: Марцін Ружицкі, Ігор Ящук і Відас Свагздис.
Ромуальд Ліпко - нар. 3 квітня 1950 р. у м. Люблін, інструменталіст і композитор одного з найпопулярніших гуртів в Польщі - «Будка суфлера». Співпрацював з багатьма польськими вокалістками. Писав пісні, зокрема, для Анни Янтар, Уршулі, Ірени Яроцкої, Здіслави Сосніцької.
Томаш Зелішевскі - нар. 26 травня 1955 р. у м Тарнув, музикант, ударник і автор текстів гурту «Будка суфлера».
Мєчислав «Механік» Юрецкі - нар. 3 жовтня 1956 р. у м. Вроцлав, басист, гітарист, композитор і аранжувальник, пов'язаний колись з «Будкою суфлера». З 2005 року організовує в Любліні конкурс і фестиваль «Соло життя», який популяризує музично обдаровану молодь.
Беата Козідрак - нар. 4 травня 1960 р. в м. Люблін, вокалістка групи «Байм». Кар'єру розпочала в 1978 р., виконавши на фестивалі в м. Ополе хіт «Пішки до літа», а пізніше з групою «Байм» записала понад кількадесят платівок, які продалися у кількості понад 2,5 мільйонів примірників. Відомі пісні у її виконанні: «Сиджу та думаю», «Вічна зима», «Тепер пливу».
Уршуля (Уршуля Каспшак) - нар. 7 лютого 1960 р. у м. Люблін, популярна польська рок-вокалістка. У 1983-1987 роках співпрацювала з «Будкою суфлера». У 1983 році з'явився дебютний альбом виконавиці під назвою «Уршуля». У 1984 році дебютувала на блакитному екрані у фільмі Ришарда Ридзевського «Алабама». Популярні пісні у її виконанні: «Боги та демони», «Вільний простір, блюз, в небі лише отвори», «Малиновий король», «Кульбаби, паперові змії, вітер», «Подряпина на склі».
Пйотр Щепанік - нар. 14 лютого 1942 р. у м. Люблін, польський співак, композитор і актор. Вивчав в КУЛ історію мистецтва, його найпопулярніші хіти: «За бакланами», «Жовті календарі», «Приміська забава», «Кохати».
Богдан Лазука - нар. 31 жовтня 1938 р. в м. Люблін, актор і співак. Дебютував у «Помсті» на сцені театру «Сучасний» у Варшаві. Був також актором інших столичних театрів таких як: «Комедія», театр «Сирена», а також «Квадрат». Популярність принесли йому такі хіти: «Бал на Гнійній», «То було так», «Сьогодні, завтра, завжди», «Богдан, тримайся» (нагороди фестивалю в Ополе, «Золота маска» «Експресу»). Його найзнаменитіші ролі у фільмах: «Новорічна пригода», «Зузанна і хлопці», «Шлюб з розрахунку», «Я не люблю понеділка».
Януш Юзефовіч - нар. 3 липня 1959 р. в м. Сьвєць над Віслою, хореограф, актор, сценарист і режисер. Актор театру, мюзиклу та кіно. Випускник III загальноосвітнього ліцею ім. Люблінської Унії в Любліні.
Кшиштоф Залєвскі - нар. 24 серпня 1984 р. в м Люблін, вокаліст, гітарист, автор текстів і композитор пісень, відомий також під псевдонімом Залеф. У 2003 р. став переможцем другого сезону програми «Ідол».
Збігнєв Холдис - нар. 19 грудня 1951 р. в м. Люблін, вокаліст, гітарист, композитор, поет, журналіст, графік, автор кіносценаріїв. Одна з найвидатніших постатей польського року. Найзнаменитіші композиції: «Не плач Евка», «Пепе повернися», «Ми хочемо бути самими собою», «Але навколо є весело», «Небагато тобі я можу дати», «Автобіографія», «Німе кіно», «Острів, дерево, замок», «Мольєр», «Сталкер». Влітку 1977 року з групою друзів створив гурт «Перфект».
Аніта Соколовска - нар. 25 січня 1976 р. в м. Люблін, польська кінематографічна і театральна актриса. Випускниця Вищої державної школи кінематографу, телебачення та театру в Лодзі.
Моніка Обара - нар. 21 лютого 1980 р. в м. Люблін, актриса. У 2004 р. закінчила навчання на акторському факультеті ВДШКТбіТ в Лодзі. У цьому самому році на Фестивалі театральних шкіл здобула дві нагороди, зокрема, нагороду публіки за найбільш «електризуючу» жіночу роль (засновану Лодзькою електростанцією). У 2004-2005 роках виступала в Польському театрі у Бидгощі. З 2006 р. є актрисою театру «Студіо» у Варшаві.
Вальдемар Маліцкі - нар. 3 жовтня 1958 р. в м. Люблін, піаніст, соліст і камерний музикант. Співпрацює з найвидатнішими польськими співаками: Анджеєм Хіольським, Стефанією Точиською, Терезою Жиліс-Гарою, скрипалями Каєю Данчевською, Кшиштофом Яковічем, Константи Анджеєм Кулькою. Неодноразовий лауреат нагороди «Фридерик». Готує і веде програми на музичні теми на польському телебаченні. Співавтор популярного шоу «Філармонія дотепності».
Томаш Кавяк - нар. у 1943 р. в м. Люблін, випускник Академії мистецтв у Варшаві і Парижі, з1970 року проживає в Парижі. Був автором першого в Польщі екологічного дійства в Любліні «Біль Томека Кавяка». Веде глобальну акцію, так звану, «цегляну кладку - BRICKWORK» - подорожуючи по світу, залишає «Цеглину Томека Кавяка» (цеглина, випалена з червоної глини і позначена печаткою). Створює монументальні статуї, темою яких джинси.
Януш Оприньскі - нар. у 1954 р. в м. Люблін, театральний режисер. З 1976 року співзасновник і режисер театру «Провізоріум», який працює з 1972 року при Академічному центрі культури «Хатинка Жака». Поставив, зокрема, «Спогади з дому померлих», «Сади», «З неба, світом, до...»., а у співпраці з Вітольдом Мазуркевичом і компанією «Театр» реалізував, поміж іншими,«Фердидурку» Вітольда Гомбровича, а також «У пісок» Тадеуша Ружевича. Є також співавтором двох спектаклів у театрі «Восьмого дня»: «Танцюй, поки ти можеш...» і «Вестибюль». Ініціатор Міжнародного театрального фестивалю «Конфронтації». На сьогоднішній день працює директором у справах мистецтва та програм у Центрі культури в Любліні.
Ян Бернад - нар. у 1955 р., аніматор культури, дослідник традиційної культури, практик традиційного співу. З 1977 до 1983 року був пов'язаний з театральним товариством «Гардзєніце» - осередком театральних практик, в якому, зокрема, готував музику і грав у «Вечірньому спектаклі» і «Чарах». Є засновником і головою існуючого з 1991 року Фонду «Музика кресів». Ініціатор створення в 2008 р. осередку міжкультурних творчих ініціатив «Розпуття», у якому працює директором у справах мистецтва та програм. У 2012 р. був нагороджений Лицарським Хрестом Ордена Відродження Польщі за видатні заслуги в сприянні і поширенні музичної культури і діяльність у справі збереження культурного спадку.
Влодзімєж Станєвскі - нар. 20 квітня 1950 р. в місті Бардо в Сілезії, театральний режисер, засновник і керівник осередку театральних практик «Гардзєніце» . У 70 роках був пов'язаний з краківським «Театром ста», близько співпрацював з Єжи Гротовським і його театром «Лабораторія». Є дослідником забутих театральних традицій, які сягають давнини, автором ідеї, званої екологією театру, яка полягає в духовному зв'язку акторів і глядачів з оточуючою їх природою. Виробив авторський метод акторського тренінгу, який притягує до Академії театральних практик «Гардзєніце» міжнародне гроно знавців театрального мистецтва. Спектаклі театру багато років виставляються на найважливіших фестивалях і в театральних залах світу. Влодзімєж Станєвскі за свою працю отримав ряд нагород і відзнак, зокрема, Лицарський Хрест Ордена Відродження Польщі і срібну медаль «За заслуги в культурі Глорія Артіс».
Томаш Пєтрасєвіч - аніматор культури і театральний режисер. Творець театру «НН», з 1998 року директор осередку «Брама гродзька - театр НН», який займається справами культурного і історичного спадку Любліна, а, зокрема, довоєнною єврейською діаспорою. Автор вистав театру «НН», а також, реалізованих з 2000 року на відкритих просторах Любліна, «Містерій пам'яті». Автор виставки «Буквар», яка розміщена в одному з бараків колишнього концтабору в Майданеку, виставки «Портрет місця», а також виставки присвяченої Праведникам народів світу. Нагороджений Лицарським Хрестом Ордена Відродження Польщі, лауреат нагороди ім. Єжи Гедройця.
Лєшек Мандзік - нар. 5 лютого 1945 р. в м. Бартошовіни, сценограф, театральний режисер, професор художніх мистецтв. Один із самих всесторонніх польських творців, відомий у світі з навідного і безпомилкового стилю. У 1969 році створив Мистецьку сцену КУЛ. У виставах Мандзіка домінує рух, образ, а головну роль згідно автора виконує світло. Вистави, представлені на Мистецькій сцені КУЛ, демонструють філософську рефлексію про життя і минучість. Зі своїми авторськими виставами він брав участь у десятках міжнародних театральних фестивалів і виставок. Став лауреатом багатьох престижних нагород. Є також автором сценографій на сценах Польщі, Португалії, Франції і Німеччини. Лєшек вів заняття із студентами і ставив з ними вистави на запрошення університетів і мистецьких шкіл, зокрема, в Хельсінкі, Берліні, Амстердамі, Вашингтоні, Сан-Франциско, Гамбурзі, Ліоні і Празі.
Анджей Нікодемовіч - нар. 2 січня 1925 р. у Львові, композитор, піаніст, педагог. У 1980 році поселився в Любліні, де став працювати викладачем в університеті ім. Марії Кюрі- Склодовської і в КУЛ. У 1982-1992 роках був диригентом хору у Вищій духовній семінарії. У 1992 отримав титул надзвичайного професора, а в 1995 титул звичайного професора. З 1989 є також Головою Люблінського відділу зв'язку польських композиторів. Написав ряд творів для фортепіано і оркестру, а також хорових творів. Велику частину його творчості займає духовна музика.
Єжи Рогальскі – нар. 11 квітня 1948 року в м. Олесьниця, театральний, телевізійний і кіноактор. Випускник акторського факультету Державної вищої школи кіно, телебачення і театру імені Леона Шиллера в м. Лодзь. З 1976 року тісно пов'язаний з Театром ім. Юліуша Остерви у м. Люблін. Загальнопольську популярність здобув завдяки телевізійним ролям: поручика Ящука у серіалі «Доклади, 07» і Тоська в «Плебанії».
Марцін Вроньскі – нар. в 1972 році в м. Люблін, письменник і редактор. У 90-х роках був пов’язаний з течією третього оберту, в цей період написав і видав в Любліні дебютну збірку оповідань «Стегно Пані Ночі» (1992) і роман «Маніакальний мотив бабиного літа» (1994), «алкогольно-пригодницький мікророман», ілюстрації до якого виконав Марцін Прус. Автор популярних ретро-детективів про комісара Мацієвського, дія яких відбувається у довоєнному Любліні.
Анджей Рожин – нар. 4 травня 1940 року у м. Львів, театральний режисер, актор, сценарист, директор театрів і театральних фестивалів. Навчався у Державній вищій театральній школі в м. Краків, Університеті ім. Марії Кюрі-Склодовської, де у 1961 році створив Академічний театр Університету – «ГОНГ-2», який став одним з найважливіших студентських театрів 60-х і 70-х років. Паралельно в 1961-1967 рр. був актором Театру ім. Г.-К. Андерсена в м. Люблін. У 1974-1993 рр. як директор і художній керівник керував багатьма театрами в Польщі: театром ім. Стефана Ярача в м. Ольштин, театром ім. Юліуша Словацького в м. Кошалін, Польським театром в м. Щецін і театром ім. Юліуша Остерви в м. Люблін, де досяг найбільших артистичних успіхів і відвідуваності.
Єжи Корновіч – нар. 12 серпня 1959 року у м. Люблін, композитор. Навчався у Тадеуша Берда і Маріана Борковського у Музичній академії м. Варшава, а також у Луї Андріссена у Королівській консерваторії в м. Гаага. Пише музику на замовлення фестивалів, закладів і виконавців з Польщі й закордонних країн, зокрема радіо «BBC», «Польського радіо», експериментальної студії Польського радіо, хору «BBC Singers», фестивалю «Варшавська осінь», оркестру «De Ereprijs», квартету «Joachim», Празької філармонії і міста Вроцлав. Є комісаром люблінського фестивалю «Коди».
Павел Пассіні – нар. у 1977 році, театральний режисер. Навчався на факультеті режисури Театральної академії м. Варшава. Був учасником Академії театральних практик в м. Ґардженіце. Стипендіат Міністра культури і національної спадщини, лауреат «Золотої маски» за найкращий спектакль сезону 2005/2006 «Іфігенія в Авліді», лауреат гран-прі IX Фестивалю Прапрем’єр (2010) за спектакль «Турандот», володар головної нагороди XXIX фестивалю класичних театральних конфронтацій в м. Ополе за режисуру «Клятви». Співтворець спектаклю «Ніщо, що людське». Спільно з «S.T Chorea» створив перший у Європі інтернет-театр «neTTheatre».
Лукаш Вітт-Міхаловскі – нар. 8 жовтня 1974 року в м. Люблін, театральний режисер, засновник і директор люблінської Сцени Прапрем’єр «Ін Вітро». Випускник акторського факультету Державної вищої театральної школи в м. Краків, факультету театральної режисури в Гессенській театральній академії у Франкфурті-на-Майні. Як актор працював у Новому театрі в м. Лодзь, театрі ім. Станіслава Ігнація Віткевича в м. Закопане. З грудня 2007 року – режисер і директор люблінської Сцени Прапрем’єр «Ін Вітро».
Вітольд Мазуркевич – нар. в 1960 році в м. Бєльсько-Бяла, актор, театральний режисер. З 1988 року працював як актор в Ляльковому театрі ім. Г.-К. Андерсена в м. Люблін, де був також співтворцем багатьох дитячих вистав. В 1995 році заснував Компанію «Театр», де до сьогодні є художнім керівником. В 1996 році група Компанії розпочала співпрацю з Янушем Оприньскі і театром «Провізоріум», спільно поставлено ряд вистав, в тому числі «Фердидурка» за мотивами роману В. Гомбровіча. Спектакль відіграли понад 400 разів, в тому числі 100 спектаклів англійською мовою. В 2003 році, разом з Янушем Оприньскі поставив «У витрати» за Тадеушем Ружевичем, за що режисери отримали I нагороду Міністра в конкурсі на постановку польського сучасного мистецтва. Лауреат багатьох акторських і режисерських нагород національних і зарубіжних фестивалів.
Марцін Вуйцік, Міхал Вуйцік, Вальдемар Вільколек кабаре – «Ані Мру-Мру» – Кабаре створене у вересні 1999 року в м. Люблін. Прем’єра першої програми відбулася 1 грудня 1999 року в артистичній кав’ярні люблінського клубу «ХАДЕС». Кабаре отримало багато нагород, зокрема: Гран-прі, «Золота шпилька», нагорода журналістів та глядачів під час XXII Лідзбарських зустрічей гумору і сатири - Лідзбарк-Вармінські 2001, I місце, нагорода глядачів та відзнака в пісенному конкурсі під час Елкського кабаре-літа «Мулатка» - Елк 2002, Лідзбарські зустрічі гумору і сатири 2002 – Гран-прі, нагорода глядачів, нагорода журналістів II Домбровська «Ściema Kabaretowa» 2003 - звання «the best» 2003, нагорода за найкращий реквізит, ПАКА 2003 – Гран-прі і нагорода глядачів Лідзбарських вечорів гумору і сатири 2003 - I місце, нагорода ім. Ігнація Красіцького, «Диваки року» – 2005
Ярослав Козяра – нар. 30 січня 1967 року в м. Єнджеюв, люблінський артист. Студент Інституту мистецької майстерності університету ім. Марії Кюрі-Склодовської, з 1990 року – студент факультету графіки Академії мистецтв м. Варшава, яку закінчив дипломом Майстерні проектування плакату Мацєя Урбаньця. Автор художньої сторони діяльності групи «Ву Ву» – розробляв сценографію їх концертів, обкладинки дисків, особисто приймав участь в акціях перед, під час і після концертів групи. Автор театральної сценографії і костюмів. Творець земляних картин в м. Яновець. Автор сценографії багатьох концертів, організованих Великим оркестром святкової допомоги і внутрішнього дизайну варшавського клубу «Стодола».
Роберт Кусьміровскі – нар. в 1973 році, один з найцікавіших та найактивніших артистів молодого покоління. Навчався в Університеті Марії Кюрі-Склодовської на мистецькому факультеті Інституту мистецтв в м. Люблін. Захистив диплом в 2002 році під керівництвом професора Славоміра Мєлешко. В 2002-2003 роках продовжив навчання в університеті Rennes 2, Beaux-Arts Rennes, Франція – Art Plastique/Volume (майстерня металу і моделювання). Є одним з найцікавіших і найактивніших артистів молодого покоління. Індивідуальні виставки: Галерея Біла, Люблін 2002, Double CSW Замок Уяздовскі, Галерея Лабораторія 2003; Фонтан, Галерея ХХІ, 2003 Варшава. Лауреат «Паспорту політики».
Марцін Свєтліцкі – нар. в 1961 році в с. Пяски під Любліном, поет покоління квартальника «Бруліон», співак, перформер і рок-музикант. Для прихильників його поезії – культова постать, аутсайдер, бунтівник. Лідер групи «Світляки». Автор поетичних збірок «Холодні краї I і II», «Схизма», «Спостерігач», «Зебра», «Третя половина», «37 віршів про алкоголь і куріння», «Пісні профана», «Дії до відкликання».
Влодімєж Матушак – до м. Люблін переїхав у 1985 році. Сентиментально згадує свою роль в «Тригрошовій опері» Б. Брехта: «Я співаючий актор…» З цим спектаклем трупа театру ім. Юліуша Остерви відвідала м. Дебрецен. В Любліні потоваришував з Єжи Рогальскі, з котрим зустрівся через багато років на зйомках серіалу «Плебанія».
Олаф Ольшевскі – походить з м. Люблін, відомий режисер документальних фільмів, у 2000-2012 роках – автор сценарію серіалу «Плебанія».
Кшиштоф Тороньчик – випускник Університету ім. Марії Кюрі-Склодовської, директор Театру Юліуша Остерви в м. Люблін і Національного театру у м. Варшава. З 2002 року приймає участь в організації Міжнародних фестивалів театральних шкіл, які проводить Театральна академія м. Варшава. З жовтня 2003 року – викладач театральної академії на факультеті режисури, з 2010 року – паралельно – факультету знання про театр. Входить до Капітулу заслужених членів Асоціації артистів польської сцени.
Кшесімір Дембскі – випускник музичної школи м. Люблін, композитор, диригент, джазовий скрипаль, аранжувальник і музичний продюсер. Як лідер джазової групи «String Connection» з 1980 року виступав у 25 країнах: майже у всій Європі, а також США і Канаді. Разом з групою виступав на джазових фестивалях у містах: Баден-Баден, Париж, Гаага, Гельсінкі, Берлін, Монреаль, Рено, Нюрнберг, Більбао, Будапешт і «Джаз Джемборі» у м. Варшава.
Мацєй Зень – нар. 24 квітня 1979 року в м. Люблін, дизайнер моди, випускник люблінського ліцею пластичного мистецтва. У 17 років представив свою першу авторську колекцію на люблінському показі моди «Провокації». Лауреат нагород «Золота нитка», «Золотий вішак». Автор багатьох стилізацій теледисків, шоу і фотосесій. Створив потужний бренд, котрий асоціюється з розкішшю, елегантністю і бездоганним виконанням.
Ванда Пултавска – нар. в м. Люблін в 1921 р., лікар-психіатр, викладач, популяризатор вчення Яна Павла II про святість шлюбу і родини. Консультант Папської Ради у справах сім’ї, почесний член Папської академії на захист життя. Почесний громадянин м. Люблін з 2009 року.
Станіслав Бужиньскі – відомий лікар з м. Люблін, проживає у штаті Техас. Винахідник методу лікування раку антинеопластонами. В м. Хьюстон збудував власну фармацевтичну фабрику і заснував клініку.
Пауліна Бажицка (нар. 18 березня 1986 року в м. Люблін – плавчиня, спеціалізується у плаванні в вільному стилі на дистанції 100 і 200 метрів. На олімпійських іграх в м. Афіни 2004 року зайняла 4 місце у плаванні на дистанції 200 метрів вільним стилем. З результатом 1:58:62 їй не вистачило до бронзової медалі 17 сотих секунди. Також стартувала на дистанції 100 метрів вільним стилем, але не пройшла кваліфікацію. Під час чемпіонату Європи на короткій воді у м. Трієст в 2005 році здобула бронзову медаль у плаванні на дистанції 200 метрів вільним стилем. На чемпіонаті Європи в м. Будапешт в 2006 році разом з колегами здобула 2 місце в естафеті 4 на 200 метрів. Учасниця олімпійських ігор в Пекіні в 2008 році.
Яцек Бонк (нар. 24 березня 1973 року в м. Люблін) – відомий польський футболіст, представник Польщі, учасник фіналу чемпіонату світу 2002 року. Свою футбольну кар’єру розпочав в команді «Мотор Люблін», де в першому складі дебютував в 16 років; через два сезони став основним гравцем. Далі перейшов до команди «Лех Познань», де вже в першому сезоні виборов титул чемпіона Польщі. Яцек Бонк регулярно виступає в збірній Польщі, на його рахунку виступи на чемпіонаті світу в Кореї і Японії.
Малгожата Дунецка (з дому Гаєвська), народилась 21 грудня 1956 року у с. Жулкевка – легкоатлетка, учасниця олімпійських ігор. Виступала в бігу на дистанції 400 метрів, також стартувала в спринті і бігові на 400 метрів з перешкодами. Приймала участь в олімпійських іграх в м. Москва, де дійшла до півфіналу в бігові на 400 метрів, а в естафеті 4 на 400 метрів разом з колегами зайняла 6 місце. На чемпіонаті Європи в 1978 році в м. Прага здобула бронзову медаль в естафеті 4 на 400 метрів.
Лешек Ришард Дунецкі (нар. 2 жовтня 1956 року в м. Торунь) – легкоатлет, спринтер, олімпійський медаліст (Москва 1980, срібна медаль в естафеті 4 на 100 метрів). Чемпіон Європи в естафеті 4 на 100 метрів на чемпіонаті Європи в м. Прага в 1978 році. Колишній учасник команди «Старт Люблін». В даний час голова люблінської окружної асоціації легкої атлетики.
Данута Єндреєк (з дому Панасюк) – народилась 17 січня 1947 року в м. Бяла-Подляска, легкоатлетка, учасниця олімпійських ігор. Виступала у спринті. На олімпійських іграх в 1972 році у м. Мюнхен виступала в естафеті 4 на 100 метрів, в фіналі зайняла 8 місце. Триразова учасниця чемпіонату Європи. Чемпіонка Польщі в бігу на 100 метрів в 1969 році, шестиразова срібна медалістка: на 100 метрів в 1971 і 1975 роках, на 200 метрів в 1969 і 1975 роках, і в естафеті 4 на 100 метрів в 1980 і 1982 роках. Виступала в фіналі Кубка Європи в 1970 році в естафеті 4 на 100 метрів (5 місце). Була учасницею 27 стартів у складі збірної Польщі (1 індивідуальна перемога). Дев’ять разів покращувала рекорд Польщі в естафеті 4 на 100 метрів (до результату 43,22 сек.). Діюча рекордсменка Польщі в не олімпійських змаганнях – естафеті 4 на 200 метрів.
Генрик Єжи Кукер (нар. 1 січня 1930 року в м. Люблін) – боксер, чемпіон Європи, триразовий учасник олімпійських ігор. Виступав у надлегкій вазі. Чотириразово представляв Польщу на чемпіонаті Європи. Найбільший успіх під час першого старту на чемпіонаті у м. Варшава в 1953 році, де здобув золоту медаль. Через два роки, у 1955 році в м.Берлін виборов бронзову медаль. Виступав на чемпіонаті в м. Прага в 1957 році і в м. Люцерн в 1959 році. Триразовий учасник олімпійських ігор: Гельсінкі 1952, Мельбурн 1956 і Рим 1960. Шестиразовий чемпіон Польщі: в 1953, 1954, 1955, 1956, 1967 і 1960 роках, а в 1952 році – зайняв друге місце. Виступав в збірній Польщі 35 разів, виграв 25 боїв і 10 програв. За свою кар’єру провів 256 боїв, 234 виграв, 1 – провів внічию і 21 програв.
Кароліна Міхальчук (нар. 6 грудня 1979 р.) - боксерша, чемпіонка світу серед любителів, дворазова чемпіонка Європи, 12-кратна чемпіонка Польщі. Спортсменка клубу «Пако» Люблін. 29 листопада 2008 року в Нінгбо здобула золоту медаль (у категорії до 54 кг) на чемпіонаті світу з боксу серед любителів. Це перша золота медаль в історії попередніх виступів спортсменок Польщі на чемпіонатах світу. Учасниця олімпійських ігор у Лондоні в 2012 р.
Петро Савіцкі (нар. 25.04.1974 р. в м. Ястшемб’є Здруй) - лучник, представник Польщі на параолімпійських іграх в Афінах 2004, параолімпійських іграх Пекін 2008, параолімпійських іграх Лондон 2012, багатолітній представник національних збірних. Багатократний медаліст чемпіонату Польщі, Європи і світу. Нагороджений Срібним Хрестом Заслуги. Кількакратно відзначений в плебісциті «Люблінського Кур'єра» на найкращого спортсмена в категорії «спортсмен з обмеженими фізичними можливостями». У міжнародному чемпіонаті «Параолімпійський тест» (Лондон 2-7.05.2012 р.) Петро Савіцкі добився великого успіху й зайняв 1 місце, перемагаючи провідних спортсменів світового класу. Найбільш показовою подією в 2012 році була участь Савіцького в параолімпійських іграх Лондон 2012, де остаточно закінчив змагання на 9-16 місці.
Томаш Вуйтовіч - відомий волейболіст, золотий медаліст чемпіонату світу в Мексиці в 1974 році і олімпіади в Монреалі в 1976 році. Визнаний одним з вісьмох найкращих спортсменів в чоловічому волейболі XX сторіччя. Відзначений погруддям з бронзи, виставленим в американському місті Холіоук, колисці світового волейболу.
Владислав Антоні Жмуда - нар. 6 червня 1954 р. у Любліні, польський футболіст і футбольний тренер. Свою кар'єру розпочинав в «Моторі» Люблін. Грав також в «Гвардії Варшава», «Сілезії» Вроцлав і «Відзеві» Лодзь, пізніше також в італійських і американських командах. Трикратний чемпіон Польщі, чотирикратно брав участь в чемпіонатах світу з футболу. Жмуді належить рекорд виступів серед польських футболістів-учасників ЧС - аж 21 ігор в чотирьох фіналах поспіль. Здобув також срібну олімпійську медаль в Монреалі.
Фердинард Римаж - нар. 23 березня 1940 р. у м. Стшижевісе, правник, суддя Конституційного суду в стані відпочинку, голова Державної виборчої комісії в 1998-2010 роках.
Януш Лєвандовскі - нар. 13 червня 1951 р. у Любліні, польський економіст і політик з групи гданьських лібералів, депутат Сейму І, III і IV скликання, колишній міністр реформ власності. З 2004 р. депутат Європейського Парламенту, обраний зі списку «Громадянської Платформи». У 2009 р. був номінований урядом на посаду європейського комісара від Польщі. У комісії Хозе Мануеля Баррозо повинен зайняти посаду комісара з питань бюджету.
Казимир Великий
Владислав Ягайло
Ян Длугош
Бернат з Любліна
Ян Кохановски
Себастіан Кльоновіц
Юзеф Іґнаци Крашевскі
Юзеф Чеховіч
Францішка Арнштайнова
Александер Зельверовіч
Хенрик Вєнявскі
Аугуст і Юліуш Веттер
Вінценти Поль
Болеслав Прус
Ієронім Лопачіньскі
Ксьондз Ідзі Радзішевскі
Хенрик Раабе
Пйотр Сьчєгєнни
Тадеуш Мокрскі
Марія Склодовска-Кюрі
Казімєра Воловска
Кардинал Стефан Вишиньскі
Іван Павло II
Едвард Хартвіґ
Зигмунт Калужиньскі
Лєслав Пага
Анджей Бончковскі
Казімєж Гжеськовяк
Владислав Панас
Ян Махульскі
Мєчислав Альберт Кромпєц ОП
Марцін Ружицкі
Провидець з Любліна Якуб Ісхак Хоровіц, відомий також як Провидець з Любліна або Якуб Ісаак з Любліна, народився в 1745 році в м. Юзефув над Віслою, хасидський рабин, очільник хасидського руху. У єврейському середовищі звали його «хозех», що на івриті означає візіонер або провидець. Прізвисько пов'язувалося з його вмінням ясновидення і незвичайною інтуїцією. Помер 15 серпня 1815 р. в Любліні при нез'ясованих обставинах.
Ісаак Башевіс Зінґер, видатний письменник, лауреат літературної нобелівської премії, автор відомого роману «Фокусник з Любліна», народився 14 липня 1904 року в м. Леончін під Варшавою як Іцхок Зинге. Був сином рабина. Більшість своїх творів написав мовою ідиш. Велика частина його творчості пов'язана із спогадами про Польщу, яку покинув перед II світовою війною. Помер 24 липня 1991 року в Майамі на Флориді.
Станіслав Мікульскі - актор. У 1953 році розпочав виступи в Театрі ім. Юліуша Остерви в Любліні. Через певний час переїхав до Варшави, де виступав на сцені Театру для всіх, Національного Театру, а потім Польського Театру. Його найбільшою кінематографічною роллю була постать німецького офіцера Ганса Клосса у фільмі «Ставка більше ніж життя».
Анджей Кот - графік, каліграф, складач, друкар, ілюстратор книжок. З 1978 року (Бієнале прикладної графіки в Брно) бере участь у більшості світових графічних заходів. У 1981 р. нагороджений золотою медаллю Міжнародної бієнале екслібриса в Мальборку. У Польщі творчість Кота пропагували такі графіки, як Ян Млодоженєц, Леон Урбаньскі, Єжи Яворовскі та Януш Станни. У світі - надвірний гравер Королівства Швеції, творець сотень поштових марок і банкнотів - Чеслав Сланя. Завдяки Слані роботами люблінянина зацікавилися видавці японської «Ідеї» - журналу про сучасну графіку. У Японії також в кінці 80 років XX ст. вийшов перший альбом з роботами Анджея Кота. У 2007 р. учень Кота – Яцек Валдовскі видав в Любліні дві його збірки малюнків. Екслібриси і малюнки Кота публікували в також німецька «Scriptura», «Magyar Grafik», нью-йоркський «Upper&Lower Case», каліфорнійський «Fried Caligrafic», «Sarmatian Houston» і згадана вже «Ідея» з Токіо. У 1995 р. як єдиний польський митець Анджей Кот увійшов в монографію Жозефа Кермера-Дебре і Фріца Франца Фоґля «Das alphabet. Die Bildwelt der Buchstaben von А bis Z». Німці віддали там належне його алфавітам («Ot-Kot, Lot-Kot, Iza i Kozina»).