Перший поляк на Папському Престолі.
Карол Войтіла народився у місті Вадовице 18 травня 1920 року. З 1938 року вивчав полоністику на Ягеллонському університеті у Кракові. У 1941 році розпочав вивчати теологію, а 1 листопада 1946 року був висвячений на священика. З 1958 року був владикою-помічником Краківського епархіального управління. Викладав у Люблінському Католицькому Університеті. У 1978 році Карол Войтіла був обраний Папою і прийняв ім'я Іван Павло II, помер 2 квітня 2005 року.
Почесне громадянство було присуджено Рішенням №471/XLVII/97 Міської Ради Любліна від 24 квітня 1997 року. Текст присвоєння Почесного громадянства звучить так: "Міська Рада Любліна має честь присудити Його Святійшості Отцю Святому Івану Павлові II титул Почесного громадянина міста Любліна".
Цей акт є виразом нашої глибокої вдячності і визнання доробку Першого з Роду Поляків в справі підтримки різних ініціатив та дій заради загального блага. Ми вдячні Отцеві Святому за те, що він працював серед нас протягом років своєї професійної діяльності у Люблінському Католицькому Університеті і за нинішню допомогу з високого Папського Престолу в розвитку і популяризації цього особливого навчального закладу, зокрема, надаючи видавничі права Інституту імені Івана Павла II на його видатнку книги "Переступити поріг надії". Ми вдячні за подарунок цінного медичного обладнання люблінським лікарням. Передусім висловлюємо вдячність за зусилля, спрямовані на об'єднання Церкви та зміцнення загального миру та цінностей, які повинні бути передані наступним поколінням. У Любліні, де зіткнулися дві християнські культури: латинська і візантійська, "як два легені, східного і західного світу, якими має дихати Христова Церква", - більше, ніж деінде, мають силу ці слова про єдність. Її художнім символом може бути безцінний пам'ятник мистецтва - Каплиця Святого Трійці на Люблінському замку. Також вся наша історія пронизана зустріччю згаданих культурних коліс, про що говорив Отець Святий, коли був у Любліні: "Це місто має свою історичну мову (...) весь великий історичний процес зіткнення між Заходом і Сходом (...) Народ все ще живе своєю історією. І Церква в народі теж є. І цей процес не завершений. Нехай нам вдається віддано, аутентично, творчо продовжувати цю велику спадщину в цьому місці Європи! І Світу!" Апостольське послання миру, виголошене в Любліні, місті, де колись диміли пічі крематоріїв, а вітер розносив по світу попіл мучеників Майданека - сьогодні Пам'ятник Пам'яті та попередження перед загибеллю та усяким поневоленням. Отець Святий сказав слова, які повинні запам'ятовувати всі назавжди: "Мир - це плід нового серця", а "служіння життю служить визволенню людини". Ці слова зобов'язують. Присуджуючи Почесне громадянство міста Любліна, висловлюємо Його Святійшості Отцю Святому Іоану Павлові II щиру вдячність за все, та просимо прийняти найкращі побажання на подальші, важкі часи апостольського служіння для блага Церкви, Польщі та світу".