Бачення Європи Ягеллонами тільки в двох містах Польщі може бути представлено з повною автентичністю і колоритом. Це Краків і Люблін. Період, який умовно припадає на час між коронацією Владислава Ягайла у 1386 році та смертю у 1572 році Сигизмунда II Августа – останнього чоловічого нащадка роду – був часом, коли Республіка була європейською могутністю. Завдяки обдуманим політичним переговорам Ягеллони отримали корону Чехії разом з Сілезією (1471 р.) та Угорщини (1490 р.), а внаслідок цих фактів виникло об’єднання держав – Ягеллонська Європа – вона охопила величезні території площею понад 2 млн км², від Балтики до Чорного і Адріатичного морів. Період панування Ягеллонів в Польщі, що тривав понад 200 років, був часом розквіту в історії міста. Зручне положення на шляху між двома столицями: Вільнюсом і Краковом, робило Люблін стратегічним пунктом для правителів країни, а також сприяло розвитку торгівлі. На організовувані від середини XV ст. великі ярмарки чотири рази на рік з'їжджали купці з усіх кутків Європи, а також з Азії, перетворюючи Люблін у багатобарвну мозаїку культур, мов і конфесій. З цього періоду походить також багато архітектурних пам'яток Любліна. Організовуваний вже кілька років Ягеллонський ярмарок є ініціативою, що походить з часів золотого віку у розвитку Любліна. Під час декількаденної події, як і колись, до міста з'їжджаються торговці, купці і митці не тільки з Польщі, але також з-за кордону. Під час Ярмарку місто відвідує від кількадесяти до кількохсот тисяч туристів. Крім того туристичною організацією «Шлях Ягеллонський» робиться спроба відтворення історичних королівських і торгових шляхів, на яких Люблін є важливим пунктом.
Зупинок: 8
Час: 2-3 години
Маршрут визначений в пам’ять про одне з найбільших досягнень Ягелонів, яким було підписання в 1569 році польсько-литовської унії в Любліні.
Історичні події – Кревска унія в 1385 р., на якій було вирішено про шлюб Владислава Ягайла з Ядвігою, обіцянка прийняття християнства Литвою, запрошення на польський трон Ягайла – рішення, прийняте в Любліні, або з’їзд в Хородлі, котрий поглибив зв’язки Польщі з Литвою - спричинили те, що досягнення першого короля з династії Ягеллонів закінчив останній представник роду Сигізмунд Август.
1 липня 1569 р. в Люблінському королівському замку відбулися підписання та засвідчення Унії. Вона об’єднувала Польське королівство та Велике князівство Литовське в один державний організм – Річ Посполита обох народів під правлінням одного монарха.
Спільна закордонна політика та гроші, різні адміністрація, податки, військо та суди. Річ Посполита займала понад 800 тис. кв. км та в такій формі існувала аж до поділів.
В день перед вступом Польщі до Європейського Союзу, тобто 30 квітня 2004 року, відбулися присвячені цій події головні урочисті заходи на Литовській площі за участі мешканців Любліна та багатьох запрошених гостей, зокрема ректорів вищих навчальних закладів з усієї Європи, котрі на той час перебували в Любліні. Звідти вирушила кольорова хода, йдучи частково Ягеллонським маршрутом Люблінської унії, через Браму двох уній, а потім через Старе місто на Люблінський замок. Перед картиною Яна Матейка «Люблінська унія» був проголошений тост за благополуччя Польщі та Євросоюзу.
Каплиця Св. Трійці в Люблінському замку вважається найціннішим історичним об’єктом ягеллонської епохи. Готичну святиню побудував останній з П’ястів – король Казимир Великий – в середині XIV ст. В 1418 році каплицю оздоблено з внутрішньої сторони поліхромією, фундатором був Владислав Ягайло. Фрески походили з візантійського стилю, створеного на потреби православної церкви. Таким чином каплиця стала певним пам’ятником Ягайлу та уніям – релігійній і культурній – двох великих традицій християнства, корені яких походять з західної та східноєвропейської цивілізації.
Під центральним склепінням кімнати для духовенства є герб Ягеллонів, на зовнішній стороні сходів, котрі ведуть на балкон, зображено короля Владислава Ягайла на колінах; натомість, кінний портрет короля можна побачити на внутрішній стіні тріумфальної арки в проході з нефу до кімнати для духовенства. В період сейму, присвяченого Унії 1569 року, в каплиці відправлено месу на благополуччя з’їзду шляхти. В одному з місць на стіні зберігся напис: Пьотр Єжевскі (1569) unia facta est cum ducatus Lytuanie, увічнений свідком церемонії засвідчення Люблінської унії.
Вхід до Каплиці Святої Трійці, як і до інших об’єктів Люблінського музею, які входять в замковий комплекс, є платним. Там знаходяться каси музею.
Люблінський замок, збудований в XIV столітті, був однією з найкращих королівських резиденцій Польщі. В період Сейму 1569 року король Сигізмунд Август зустрічався в замку з послами. В його кімнатах приймались найважливіші політичні рішення, результатом яких стало підписання та скріплення печаткою акту Унії, а також її засвідчення.
Галерея польського та іноземного живопису має на найпочеснішому місці картину Яна Матейка «Люблінська унія». Полотно має 512 см довжини та 289 см висоти. Майстер зобразив пензлем момент засвідчення акту Унії, в котрому бере участь король Сигізмунд Август та ряд світських та духовних чиновників, як польських, так і литовських. На картині також є Замкова каплиця в Любліні. Фреска представляє молитву фундатора та духовенства – як польського, так і литовського.
На картині видно також постать князя Альбрехта ІІ Гогенцоллерна, котрий прийняв васальство польському королю в Любліні. Твір Яна Матейка захоплює яскравими фарбами та геніальною характеристикою постатей. Змушує замислитись над важливою подією, яка була великим кроком в напрямку майбутнього об’єднання Європи.
Площа колишнього кафедрального костелу знаходиться на Старомєйскім пагорбі, в межах давніх міських мурів. Його назва походить від найстарішого парафіяльного костелу Св. Михайла, який стояв тут з XIII століття по II пол. XIX ст., коли був розібраний. Його гостра форма разом з дзвіницею домінувала в панорамі Любліна.
Головний міський костел знаходився найближче до резиденції. У зруйнованому головному костелі Св. Михайла згідно літографії А. Лерю (з 3-ї королівської колекції), в 1569 році відправляли меси подяки за Унію при участі послів та люблінських міщан.
З площі колишнього головного костелу відкривається винятково гарний вид на Підвалля, Підзамче, пагорби Замковий, Чвартек, Гроджіско та долину Бистшиці. Сьогодні можна побачити частково відреставрований фундамент костелу Св. Михайла, котрий дає можливість зрозуміти, яким він був щодо розмірів, форми та розташування кімнат.
Костел отців-домініканців Св. Станіслава був побудований в XIV столітті в межах міських мурів. Тут була безцінна реліквія Святого Хреста, привезена з Києва. В час Унії костел спочатку мав готичну архітектуру. Велика пожежа спалила частину міста в 1575 році і знищила святиню. Відбудовано її в ренесансному стилі. В місці для реліквій знаходиться хрест, на якому згідно традиції присягали після підписання Унії в Люблінському Замку.
Після урочистої церемонії Сигізмунд Август поїхав, як пише літопис, на коні з замку до костелу, щоб відспівати разом з іншими молитовну пісню подяки Te Deum Laudamus. В одній з бічних каплиць знаходяться дві ренесансні могили Фірлеїв: Миколая, краківського каштеляна та його сина Петра з Домбровіци, руського воєводи. Син Петра – Ян – один з фундаторів надгробку, брав участь в дипломатичних переговорах з литовцями, котрі погодились підписати Унію; його зобразив Матейко на своїй картині серед осіб, що підписали акт 1569 року.
Кам’яний будинок Любомельських (Ринок 8) є єдиною з важливих будівель у Старому місті. На ренесансному фрагменті порталу можна побачити герб власників будинку, котрий залишився ще з часів його перебудови в 1540 році. В 1996 році відкрито цінні поліхромії, на котрих зображено найстаріший вид Любліна – за часів Ягеллонів.
В давньому сховищі вин залишилися ренесансні декорації на світську тематику, які служать похвалою «утішеному життю», оздоблені відповідними латинськими виразами.
Побернардинський костел Покаяння Св. Павла збудовано в кінці XV ст. поза старими міськими оборонними мурами, натомість, прилягаючий до нього монастир будували поетапно в XV та XVI століттях. Церковно-монастирський комплекс був спалений в 1557 р., а в 1569 році він був відбудований. Після закінчення робіт було відслужено месу подяки після підписання Унії. Встановлено, що в монастирі проживали учасники унійного сейму.
Побригідковський костел Вознесіння Богородиці Марії Переможниці та Монастир сестер Святої Бригіди Шведської побудовано на гроші Владислава Ягайла в подяку за перемогу під Грюнвальдом над тевтонцями. Збережені на костельній мансарді картини (що очікують на реставрацію) представляють алегоричний в’їзд лицарів під керівництвом короля Казимира Ягеллончика до Любліна.
В період правління цього монарха в 1474 р. Люблін став столицею новоутвореного Воєводства Люблінського і залишається ним до цього часу. В прилягаючому до монастиря та костелу сквері стоїть пам’ятник найвидатнішому польському поету доби ренесансу – Яну Кохановському. Будучи уважним спостерігачем подій 1569 року, він писав поеми про Унію. Поет був також свідком складання васальства польському королю князем Альбрехтом ІІ Фрідріхом Гогенцоллерном, що відбулося 19 липня 1569 року в Любліні.
Пам’ятник Люблінській Унії на Литовській площі в Шрудмєщі є останнім етапом Ягеллонського маршруту Люблінської унії. Назва площі походить від литовської шляхти доби унійного сейму.
Спочатку пам’ятник у XVI ст. був знищений царською владою, котра утворила на цьому місці Площу муштри. Стараннями Станіслава Сташіца в 1826 році був відкритий новий пам‘ятник в формі залізного обеліску, котрий існує до цього часу. Його відлито в кєлецьких гутах, котрі належали до Старопольського промислового округу, заснування та розбудову яких ініціював Сташіц.
Над основою обеліску розміщений позолочений барельєф, що зображує дві жіночі постаті, які подають руки. Між ними знаходяться герби: Польщі – білий орел та Литви - вершник. Автор барельєфу – Павел Маліньскі. Пам’ятник польсько-литовській унії існує вже понад 175 років та постійно нагадує про почесну сторінку польської та європейської історії. Він також є символом події, яка в об’єднаній Європі ще більше підкреслює ранг Любліна як міста Євросоюзу, міста культурного розмаїття.