Eastculture.eu
Транскордонний портал культурної інформації
Aрхікафедральний собор у Любліні є одним з перших барокових об’єктів у Польщі. Спочатку це був костел єзуїтського монастиря. Він будувався у 1586-1604 рр. і 1617 р. за проектом Джованні Марія Бернардоні і Джузеппе Бріціо, на кошти Бернарда Мацейовського і анджея Тенчинського.
Це костел типу однонавової базиліки з низкою каплиць по обох боках. У фасаді костелу від початку було дві вежі (але ширші і більші ніж зараз), які знищила пожежа у першій половині XVIII ст. З 1805 р., а фактично з 1818 р., він має статус кафедрального собору, оскільки до цього храм не використовувався через суперечку з його попередніми власниками - тринітарським орденом.
Інтер’єр храму з бочковими склепіннями, які зміцнюються гуртами, має бароковий характер. Головний вівтар з XVII-ст, виконаний з чорної ліванської груші за гроші з пожертви Яна Миколая і Софії з роду Тенчинських. У презбітерії знаходяться картини («Тайна вечеря» і «Бенкет Ірода») приблизно з 1667 р. пензля бернардинця Францишка Лекшицького. Відвідуючи собор варто звернути увагу на найстаршу пам’ятку - бронзову хрещальницю з XIV століття, перенесену сюди з демонтованого фарного костелу св. Михаїла. на ній видніється чорний напис старонімецькою мовою: Hilf God Maria Berod, а з другого боку напис латиною: Ave Maria gratia plena.
У лівій наві у бічному вівтарі висить образ Божої Матері «Плачучої» (копія образу з Ясної Гори) пензля проф. Болеслава Рутковського, знаний внаслідок так званого «люблінського чуда», коли в 1949 р. образ почав «плакати».
З північного боку презбітерія знаходиться каплиця Трибунальського хреста, перенесеного сюди з фарного костелу після його демонтажу. а з північного боку до нього прилягає каплиця Пресвятої Діви Марії, пізньобароковий інтер’єр якої був доповнений перенесеним з фари вівтарем, виконаним у 30-х роках XVIII ст. скульптором Яном Еліашем Гоффманном.
Варто також придивитися розписам з прекрасними мотивами ілюзіоністичної архітектури, як наприклад, портали ніши, вікна, балкони і галереї. Композицію фресок доповнюють орнаментальні і декоративні елементи (флористичні і геометричні) і вазони. У фресках використані теплі, лагідні відтінки. Варто ще згадати про розписи, стін зали капітули і акустичної каплиці, автором яких також був Юзеф Майер.
Відвідуючи люблінський собор, слід спуститися до крипти, де поховані заслужені достойники Церкви.
Уваги варті також хори, розташовані при західній стіні костелу. Особливим архітектурним елементом інтер’єру є орган - потужний інструмент, що нараховує 50 регістрів і 4 тисячі труб, виконаний у 30-х роках XX ст.
Aкустична каплиця - ще одне місце у соборі, яке варто відвідати. Постала вона 1752-1754 рр. Проектант Францишек Козьмінський використав ефект свідомого добору форми кривини склепіння таким чином, що голоси, відбиваючись від одного кутку, потрапляють у другий. Після знищення каплиці підчас II світової війни її докладно відтворено зі збереженням усіх акустичних властивостей. Проект був опрацьований Чеславом ДорієюДерналовичем, а обчислення виконав проф. Ян Микусинський.
