З метою надавання послуг на найвищому рівні ми використовуємо файли cookie. Користування веб-сайтом lublin.eu означає, що вони будуть розміщуватися у Вашому пристрої. Ви можете змінити налаштування свого веб-браузера в будь-який момент. Детальнішу інформацію можна знайти у Політиці конфіденційності.

Літературний музей ім. Юзефа Чеховича

Eastculture.eu

Eastculture.eu

Транскордонний портал культурної інформації

Літературний музей ім. Юзефа Чеховича
Адреса: Złota 3
Веб-сайт: muzeumlubelskie.pl
Телефон: 81 532 30 90
Email:

Серед своїх експонатів музей має велику колекцію рукописів, предметів та публікацій, пов’язаних з життям і творчістю Юзефа Чеховича (1903-1939), а також інших письменників, які походять з люблінського регіону. Тут зібрано численні рукописи відомих польських поетів, зокрема: Чеслава Мілоша, Віслави Шимборської, Збіґнєва Герберта, Юліана Тувіма. Будинок, у якому знаходиться музей, також пов’язаний з особою Яна Рябініна (1872-1942), люблінського історика та архівіста.

Юзеф Чехович, якого вважають одним з найбільш оригінальних поетів свого часу, був представником літературного авангарду. У його віршах знайдемо образ сільської та провінційної ідилії, натхнення фольклором, проте водночас і катастрофічні візії. Чехович був також редактором літературних часописів, публіцистом, перекладачем, педагогом та аніматором культурного життя довоєнного Любліна. Постать поета займає виняткове місце у історії міста - він тут народився і тут трагічно загинув під час бомбардування Любліна 9 вересня 1939 р. Його «Поема про місто Люблін» є поетичним описом мандрівки по місцях особливо йому близьких, сповнених магічного клімату та краси довоєнного міста. Спільно з Францішкою арнштайновою, поетесою єврейського походження, заснував відділ Союзу польських письменників у Любліні та видав присвячену Старому місту збірку поезій «Старе каміння».

Поема про місто Люблін (фрагмент)

Камені, кам’яниці,

стіни темні, похилі.

Місяць котиться крутим дахом, вже низько.

Чекай. Зачекаймо хвилю

перлиною

випаде в Ринку миску

миска озветься: дзінь! (…)

Жовті зорі, накошені жаром липневим,

летять заметіллю, летять,

золота бганки лишають на небі,

за Трибуналом

в шибах сліпих мерехтять

тихим сигналом.

Ніч терпеливо чекає на місяць:

дзенькне, лишивши свої небеса,

чи, може, Гродською спуститься просто?

Він же сріблясто розлився

в запаху зелені, в ранішніх росах.

Що за краса!

Jak pięknie! — Юзеф Чехович переклад Андрія Савенця